nightmatiola

Зима. Мороз.

2009-12-17T20:54:08Z

Подумалось, які ми всі стали мерзлякуваті на непризвичаєні до зими. На вулиці лише -15, а у нас вже катастрофа - транспорт зупиняється, мамуськи не наважуються вести дітей у садочок, деякі примудряються відморозити і руки, і вуха, і ще щось. А колись... Батьки розповідали про справжні зими в степовій Україні, коли морози були до -30, а снігу насипало ледь не до стріхи і вранці доводилось сперш за все розгортати сніг біля дверей. І до школи вони ходили щодня, а в селі була лише початкова і в старші класи треба було йти кілометрів 7 у сусіднє село та й ще через ліс. В моєму дитинстві в морози ми взували валянки та йшли у садочок незважаючи на морози та сніг. Цікаво, а зараз діти носять валянки? Давно я їх не бачила... А однієї зими, коли були сильні морози і став Дніпро, ми нашою невеличкою дитячою компанією вирішили зробити подорож на Монастирський острів і відправились туди просто навпростець. А що, острів знаходиться прям навпроти Сонячного, де я жила )))) Думаю, ви зрозуміли, що ми туди не поїхали, а почемчекували по Дніпру. Батькам я про цю невеличку пригоду розповіла декілька років тому, бо якби раніше, то точно вбили б! ))) А ще я шаленію від запаху зимового села! Коли в повітрі змішується запах морозу, снігу та диму з хат, які опалюють дровами та вугіллям. Це така неймовірна суміш, що я від неї просто впадаю у трансовий стан і мені все добре... Де б їм надихатись зараз?

Поліетиленові пакети

2009-12-15T15:20:49Z

Цікаво, а що ви робити з поліетиленовими пакетами, в які кладуть овочі у супермаркетах?

Деякий час тому, усвідомивши, що ця гидота розкладається довше, ніж я проживу, стала користуватися торбами з тканини. Але ж в самому магазині таки доводиться користуватись пакетами, бо паперових там не буває. ((( І якщо на ринку можна в один пакет покласти і картоплю, і моркву, і яблука, то в супермаркетах ні - кожному овочу свій пакет. Беру два помідори - пакет, огірок - пакет, навіть ябука, які продаються в спеціальній сітці, треба класти в пакет! Я якось запропонувала перекласти усю городину в один і наклеїти на нього усі чеки, так мені сказали "не можна". У мене тих пакетів вже ціла велика сумка!
І шо з ними робити?!

"Давай одружимось"

2009-12-01T10:31:35Z

Хто не знає - це така передача на СТБ, в якій шукають нареченого для героїні Я під неї інколи збираюсь на роботу. )))) От і сьогодні вімкнула поки снідала...
Сьогодні приваблива молода жіночка, яка сама виховує доньку, шукала собі чоловіка. Один з героїв - такий собі мачо, що заробляє на життя танцюючи чоловічий стриптиз. Ще він веде якісь гуртки для дітей. Хлопчик, в принципі, привабливий, має гарну статуру, танцює красиво, але це здається і всі його принади. А чого я це все пишу? Мене просто добили питання та обговорення:
- Чи погодиться ВОНА зробити разом з ним програму? - відповід: У мене маленький досвід, але можна спробувати.
Ведуча питає героїню, чи хотіла б вона аби він навчив її доньку стриптизу? (потім, правда, змінює стриптиз - стрип-рухи) Вона відповідає - ТАК! Це б підкреслило її жіночість.
Потім вони ще говорили про його роботу і там було запитання щодо викликів на дом і чи поїде він на виклик, якщо до цього був вдома з дружиною. відповідь - поїде.
І на останок - вона з колишнім чоловіком була вінчана, чи погодилась би вона вінчатись з новим. Відповідь - Так.
От чесно, або я з віком стаю ханжою, або я щось перестаю розуміти в цьому житті!
По-перше, я не увляю ЯК чоловік може навчати дітей (своїх чи прийомних не має значення) стріп-рухам! Я взагалі не розумію НАВІЩО цьому навчати дітей?!
По-друге, просто цікаво, чи багато жінок захотіли б мати за чоловіка людину, яка заробляє танцюючи стриптиз? Не те щоб я зовсім погано ставилась до чоловічого стриптиза, але таке щасття поруч з собою не уявляла і не уявляю!
І, останне, навіщо вінчатись, якщо для тебе це дійство не несе ніякого змістовного навантаження? Ну не поєднується в моїй голові вінчання та стриптиз, вінчання та розлучення, вінчання та зрада.

Пауза для тих, хто стомився від роботи

2009-11-23T13:49:36Z

nightmatiola @ 2009-11-21T23:01:00

2009-11-21T21:01:48Z

Як страшно відкриватися добру.
Як страшно зізнаватись, що людина
Iще не вмерла в нас. Як страшно ждати,
коли вона захована помре
у темряві, щоб нишком відвезти
на цвинтар душ, і щастя запопасти,
якого вже до ран не прикладеш.
Як вабить зло. Як вабить гріх — піти
світ-за-очі, повіятися з вітром
і власної подоби утекти,
мов чорта лисого. Кульгавий день
увійде в темінь, гляне по криївках
і завагається. Бо шкода праці:
сидить при ватрі плем'я самоїдів,
щасливо позіхає. На вогні
печеться м'ясо. В казані окріп
переливається. Сьорбають юшку
і, повні філософських резигнацій,
мізкують, з кого б смажити печеню,
щоб стало на сніданок і обід.
Кульгавий день відходить, бо печерний
ікластий лютий смерк не западе,
допоки аж останній самоїд
не з'ість себе самого і помре
Iз філософським виразом. Мовляв,
Життя коротке, а — забракло м'яса.

Василь Стус

nightmatiola @ 2009-11-20T23:44:00

2009-11-20T21:44:02Z

Герої мрій

2009-11-20T21:28:32Z

Якось так вийшло, що в дитинстві та підлітковому віці я пройшла повз періода захоплення та закоханості в акторів, музикантів та спортсменів. Коли всі знайомі дівчата навколо шаленіли від чергового супергероя, купляли плакати з його зображенням та вішали їх в своїх кімнатах, я залишалась абсолютно байдужою.
А потім подивилась фільм "Адвокат дьявола" і все... я пропала. Зрозуміло, що фільм сам по собі сильний, але мені здається, що без Аль Пачино це був би вже зовсім інший фільм.
Так що це другий чоловік фотокартку якого б залишила в своєму щоденнику. А так як фотокартка не дуже цікаво, то захомячу я собі ось це

І ось це

Залежність

2009-11-19T14:44:31Z

Зрозуміла, що крім звичайних всім відомих залежностей від наркотиків та азартних ігор, існує залежність від голки з ниткою! ))) Вже другий тиждень не можу відірватись від свого вишивання, вже з ранку руки трусяться і, як у наркомана, тягнуться за голкою... Це ж, того, не зовсім нормально... Мені ж треба куртку теплу в магазинах шукати, а я себе на вулицю не можу виштовхати. І що його робити? )))

І сміх, і гріх

2009-11-05T21:23:18Z

Здогадайтесь, що приніс сьогодні мій коханий з роботи?
Маленька підказка, він працює в одній поважній держустанові.

Правильна відповідь - МАСКА! В кількості ОДИН штук. І ще, маска одноразова.
Оце зараз думаємо, як її використовувати....
Може в медсестру та пацієнта зіграти..... )))))

Сало наше ВСЬО!

2009-11-05T10:22:57Z

Якщо не сало, так смалець ))) Самі розумієте, свиня для українців майже сакральна тварина, як корова для індусів. Свинку не лише переробляли на смачнющі ковбаски та холодці, нею ще й лікувались. В сенсі не самою хрюшкою, а тим, що у неї є в середині. )))
А якщо серьозно, то зараз під час ~~загальної~~ істерії щодо свинячого грипу, вирішила я відкрити один свій старенький чарівний зошит і витягнути звідти давній перевірений часом рецепт варива проти застуди, кашлю та прочої гидоти, а ще й імунітет підтримує. Якщо вірити маман, то завдяки цьому вариву бабуся діду після війни сухоти вилікувала.
А до чого тут свинка? А до того, що для цього варива знадобиться нам внутрішній смалець (перетоплений внутрішній жир хрюшки).
Ітак, беремо 1 літр домашнього молока та по 25 грамів березових та соснових бруньок (продаються в аптеці або на ринку) і варимо десь 1,5 години на повільному вогні (можна томити у печі). В результаті у нас повино залишитись десь 1 склянка ріднини. Якщо вийшло трохи більше не страшно, але нам все ж таки потрібна 1 склянка. Коли остигне десь до 30-40 градусів (не більше) додаємо 1 склянку внутрішнього смальцю (саме внутрішнього, а не того, який раніше був салом під шкірою) та 1 склянку меду і добре-добре перемішуємо. Мішати треба аж доки не остигне, щоб вийшла однорідна маса. Гурманам для смаку можна додати ще пару столових ложок масла какао, яке також можна купити в аптеці.
Все, вариво готово. Тепер вранці та ввечері беремо 1 ст. ложку варива додаємо до гарячого молока або чаю і будьте здорові! Якщо в молоко чи чай зовсім ніяк, то можна мазати на хліб, як звичайне масло.
Рецепт перевірено на власній шкурі ))) В дитинстві, коли всі лікарі переконували маман вирвати мені гланди через мої постійні застуди, мене поїли цією штукою. Мені подобалось. )) Хворіти перестала.

І ще трохи не про свинку, але по темі.
Зараз всі кинулись купувати лимони, а вони ~~падлюки~~ різько подорожчали, та ще й не всюди є. Принаймні мені довелось їхати на ринок, бо в сільпо їх вже декілька днів не має, а я люблю рибку в лимоні маринувати перед тим як смажити.
А на вулицях стоять бабусі з китицями калини. Вона зараз після перших морозів саме те, що треба! І ватаміну С в ній в 1,5 рази більше, ніж в лимонах. ))) Може колись про всі лікувальні властивості цієї дивовижної рослини і напишу, а зараз просто нагадаю, що її можна використовувати для лікування застуди.
Склянку ягід калини залити склянкою гарячої води та варити на повільному вогні хвилин 5, потім процедіти та вичавити сік з ягід, додати мед та пити по 1/3 склянки 3 на день.
Можна трохи інакше - 1 ст. ложку ягід залити окропом, розтовкти, залишити десь на 1 годину, додати мед і випити за 2 прийоми.

З днем народження!!

2009-10-21T12:12:21Z

Вітаю дору, розумну, талановиту та шляхетну Оксанку smijana з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!!!

Вічна пам'ять...

2009-10-07T12:52:20Z

Прочитала в ЖЖ у smijana і не втрималась.
Про це треба знати і пам'ятати
http://a-tanj.livejournal.com/111214.html?view=2908014#t2908014

Я не знаю, який вивернутий розум треба мати щоб віддавати такі накази
У мене зараз надто багато емоцій, щоб щось написати
так не повинно бути. НІКОЛИ.

Я люблю податкову! )))

2009-10-06T06:54:46Z

Як мало людині, інколи, треба для щастя. Я, наприклад, відчуваю справжню ейфорію у момент здачі квартального звіту у податковій попередньо відстоявши 3 годинну чергу. А скільки щастя звалюється на мене, коли я виходжу у коридор і бачу ще одну таку саму чергу, ви навіть і уявити не можете! ))))))
І як після цього не любити нашу податкову?! )))

nightmatiola @ 2009-10-04T10:03:00

2009-10-04T07:17:53Z

Я не відношусь до тих людей, у яких є ностальгія за СССР. Але, але, але... часом так не вистачає фільмів, які б мали моральний контекст, які б не просто розважали, а ще й виховували. Які б піднімали важливі питання і після перегляду яких була б робота для душі...

Фільм дитинства "Розыгрыш" Улюблені епізоди

Хочу гарячу воду!!!!

2009-10-02T15:10:16Z

Цікаво, хтось може пояснити людині з гуманітарною освітою, чому з гарячого крану на кухні тече нормальна гаряча вода, а з такого ж самого гарячого крану у ваній, але з іншого стояка, ледь тепла?
Це ж просто якесь свинство! Адже посуд я можу мити і теплою, а купатись під теплою мені ХОЛОДНО!

Колискова для Юльки )))

2009-09-23T18:52:06Z

Одна з подруг sylikko терміново шукає колискову ))) У сина таке завдання у школі...
Юль, не знаю сподоьається тобі чи ні, але лови

Їду у відрядження

2009-09-08T17:20:50Z

Всім відпишусь у неділю, коли приїду. Я вас люблю!

Ще трохи позитиву

2009-09-06T08:03:12Z

Суцільний позитив

2009-09-06T07:59:10Z

Музичне вітання з нагоди Дня народження!!

2009-09-04T20:03:10Z

nightmatiola @ 2009-09-04T23:00:00

2009-09-04T20:02:10Z

Ольцю, вітаю тебе з Днем народження! ))

У мене щось ЖЖ глючить, тому те, що нижче, то побажання аби ти ТАК гуляла.
А те, що буде вище, то аби тобі ТАК співали.

))))))))

Музичне вітання для Олі

2009-09-04T19:57:57Z

Просто роздуми в святковий день...

2009-08-24T16:26:01Z

С одного форуму:

- Це наша країна, зі всіма перевагами і недоліками:) А значить нам є що святкувати:)
- Не разделяю вашнго оптимизма :( Разрушили, все что можно было разрушить, а вот построить мало что смогли. Особенно за последние четыре года.
- не чувствую праздника вообще мне эта страна ничего не дала, если б не родители, где бы мы были в этой долбанной стране, здесь жизнь человека не ценится и ничего не стоит. Просто сегодня выходной день, и повод людям отдохнуть - это неплохо, но пафоса никакого не вижу(((
- для меня это не праздник, а дополнительный выходной...
- ну-ну... А мне выступление Ющенка вообще не понравилось, перекрутил все так, типа это украинцы виноваты в кризисе. Мол, не ценят свой труд, свою страну, а потому такая ситуация в политике. И это сказать такое на самом главном празднике.
К тому же окончание экзамена намного лучше празднуется, когда в зачетке одни "5". А так, выбросили кучу денег на этот парад, а солдаты без электричества служат.
Свою страну люблю, а праздника не чувствую - недоліків більше ніж переваг, от этого так грустно становиться.

Більшість населення чекає МЕСІЮ, який прийде і все зробить. З його чи з її появою життя відразу налогодиться: будуть будуватися дороги та сучасні лікарні, життя людини буде мати свою цінність, бандити сядуть у тюрьми, високі службовці перестануть брати хабарі і наступе суцільне щасття. Одна частина населення з сумом дивиться на Захід, забуваючи, що Захід став таким не за один рік. Інша частина, зітхаючи поглядає на Схід, мріє про "сильну руку", забуваючи, "сильна рука" вже була і невинних жертв покосила вона чимало.
І мало хто думає про власну відповідальність за цю країну. Жоден месія НІЧОГО не зміне, якщо ми не будемо готові до цього, якщо ми не будемо вимагати та відстоювати свої права.
Цікаво, скільки б годин нараховував сучасний робочий день, якби багато років тому в світі не виявилось сміливців, які почали протестувати проти 18-годинного робочого дня?
А зараз в нашій країні є люди, які й досі отримують заробітну плату в конверті, яких вимушують працювати по 12 годин, яких можуть позбавити права на лікарняний тощо. При цьому вони скоріше будуть зло лаятись на своїй кухні, ніж відстоювати свої права.
Останній раз, коли я їздила у рідне село батьків, мене сильно вразила розмова з моїми родичами. Родичі скаржились на поганого фермера вірмена, який набрався землі, але не обрабляє її. Через це половина мешканців села не отримує гроші за свої паї. А вихід з цієї ситуації бачився один - знайти гарного фермера, який буде обробляти землю і платити гроші. Знаєте чому мене вразила ця розмова? Бо у нас спільний прадід, який мав своє господарство. Дід Грицько під час Столипінської реформи перебрався з Полтавщини в наші краї в пошуках вільної землі та кращої долі. Він не шукав кращого господаря, він сам хотів бути ХАЗЯЇНОМ. На момент розкулаченя сім'я мала 8 бичків, 5 корівок, свинок, сільськогосподарський реманент для обробки своєї земельки, власну садибу та садочок. А зараз його нащадки бідкаються, що у них не має гарного господаря! Я ніколи не бачила діда Грицька, але мені чомусь здається, що він би плювався на таких онуків!

Декілька років тому в Англії на великий екран вийшов чудовий фільм "Amazing Grace", в якому розповідається про життя видатного англійського політика Вільяма Вілберфорса (1759—1833). На наших екранах цей фільм так і не пройшов. ((( Розумію, наше населення краще годувати жуйкою для мізків, ніж серьозним кіно про здобуття громадянських свобод.
Вілберфорс був цікавою та яскравою особистісттю. Народився в сім'ї торговців з невеликого англійського містечка, здобув гарну освіту і у 21 рік став депутатом. Справою його життя стало скасування рабства. Він перший почав відкрито говорити про неприпустимість ставлення до людини, як до товара. В той час, коли економіка Англії не в останню чергу процвітала завдяки работоргівлі, Вілберфорс мав нахабство та сміливість голосно доводити, що работоргівля не відповідає христіянськім цінностям.
Вілберфорс був першим політиком, який ініціював масові акції протесту під час яких використовувалися і бойкоти (громадяни відмовлялися використовувати цукор, який вироблявся рабами, а не найманими працівниками), і петиції, і вуличні акції, і марші протесту.
Як ви гадаєте скільки років знадобилося для того щоб Британський парламент прийняв Акт скасування работоргівлі? 20! 20 років боротьби, які вмістили все: і віру, і зневіру, і піднесення, і розчарування, і бажання закинути цю справу, і остаточну перемогу. При цьому цей Акт забороняв торгівлю рабами, але не володіння ними. Лише через 27! років після цього Акту було прийнято інший закон, який оголосив рабство незаконим та ініціював звільнення рабів.
А ми хочемо все і відразу і без усяких зусиль з нашого боку! )))
Фільм цікаво дивитися ще й з точки зору проведення паралелій між Британським парламентом 19 століття та нашою рідною Радою. )) Ті ж самі драчки, підкуп депутатів та інтриги.

А завершити свої роздуми хотілось би побажаннями Олександра Северина з сайту http://maidan.org.ua/static/mai/1250861615.html

1. Будьмо незалежними, прагнучи до особистої і родинної автономізації від держави – їй і так є чим перейматися. У вільному незалежному розвитку і полягає сенс всіма вишукуваного цивільного суспільства, а у власній автономности – наша реальна, без пафосу і надриву, допомога державі.

2. Будьмо самостійними. Повна дієздатність, набувана в наші 18 громадянських років, передбачає здатність своїми діями відповідально набувати прав та обов'язків, тож

3. Будьмо відповідальними. Кажімо, що думаємо, робімо, що кажемо, відповідаймо за те, що робимо.

4. Будьмо сміливими: Папа Іван Павло II, відважний поляк Кароль Войтила, знав, до чого закликати людей, травмованих нелюдськими комуністичними режимами, будованими на страху взагалі і страху правди зокрема. Не біймося.

5. Будьмо наполегливими: "помаранчева поразка" – наслідок не програної битви, а традиційного українського невміння користатися її плодами, схильности ейфорійно чи заколисано йти "співати про калину", замість буденно перемагати щодня.

6. Будьмо правосвідомими: правова процедура – остання барикада цивільного суспільства і громадянина у відносинах з владою, котра, виходячи за конституційну процедуру, опиняється поза законом і втрачає легітимність.

7. Будьмо милосердними до тих, хто цього потребує і до тих, хто щиро покаявся, але будьмо нещадними до власних поведінкових вад і ганджів власного світогляду.

9. Будьмо толерантними до іншої думки, висловленої толерантно. Опонент у чесній і спокійній дискусї – це не ворог, а союзник у взаємозбагаченні.

10. Будьмо непримиренними до маніпуляцій, брехні, "хуцпи" чи дискурсивного примусу. Той, хто свідомо ошукує і шахраює з правдою (за гроші чи з натхнення), або нав'язує своє власне бачення як єдино істинне, панівне чи то обов'язкове - не співрозмовник, а ворог і сволота.

11. Будьмо гордими і сильними: настільки щоб вміти пробачати і вибачатися.

12. Будьмо вільними від совкових комплексів і совкових дискурсів, хоч би і розфарбованих у синє та жовте.

13. Будьмо щирими там де до нас відкриваються дружні серця та єзуїтами там, де ми поки не можемо перемогти підступного ворога пробоєм.

14. Будьмо різними: українець це той, хто відчуває себе українцем, попри все інше.

15. Будьмо єдиними: ніхто нікому не може відмовити у праві бути українцем.

16. Будьмо європейцями, але будьмо самими собою.

17. Будьмо українцями.

18. Будьмо!

Мені сподобалось! Тож будьмо!

Зі святом! З днем Незалежності!

2009-08-24T07:38:59Z

Знаю, що різні люди по-різному ставляться до цього дня. Для когось це Свято з великої літери, а для когось ще один привід поплюватись на країну, в якій вони живуть.
У нас багато негараздів та проблем. Але я переконана, що доля нашої України залежить від кожного з нас.
Права та свободи не даються, вони виборюються.

nightmatiola @ 2009-08-22T22:58:00

2009-08-22T20:36:39Z

Завтра 9 днів, як з нами не має нашого татка... Тиждень пройшов, як в тумані... Теплі спогади і почуття провини.
Десь за тиждень до смерті він розмовляв зі своїм другом і скаржився тому, що дуже погано себе почуває. А ще додав, що не хоче нічого казати Томі (мамі) аби та не хвилювалась... Від цього стає ще сумніше... Можливо тоді ми могли б ще щось зробити...
Весь останній рік у мене було відчуття, що він чекає смерті, що він стомився пити пігулки і хоче вмерти. 9 років пігулок, кожен ранок і кожен вечір...

Змінити можна усе, крім смерті... Ніколи раніше я не усвідомлювала цю фразу так чітко, як зараз. Так легко було порозумітися... Варто було б усього навсього відпустити свої дитячі образи і побачити реального татка, а не ідеальну фігуру ідеального батька... Реальні батьки ніколи не дотягують до дитячих мрій про ідеальних батьків... Сумно...

А сьогодні він мені наснився... Я побачила їх разом з мамою на нашій кухні, вони розмовляли про щось своє. А вся кухня була уставлена ялинками і, коли я запитала маму, чому на вікні стоять ялинки, вона відповіла, що зараз Різдво. Я здивувалась, яке Різдво серед літа... А батько сидів і посміхався. Такий світлий та спокійний... І я радісно-здивовано запитала його: "Тату, так ти ЖИВИЙ?! Ти не помер?" Він нічого не сказав, просто посміхнувся... і навколо нього було так багато яскравого світу...

А може можна щось змінити і після смерті?... Адже забуте пробуджене тепло залишається з нами... в середені нас...